Четвер, 28.03.2024, 12:57

В І Д Д І Л   О С В І Т И 
Тростянецької сільської ради 
Стрийського району Львівської області


Головна | Реєстрація | Вхід

Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS





Рік в Україні
Допоможемо разом!
Меню сайту
Категорії
ЗНЗ [3]
НВК [1]
ДНЗ [1]
Новини ДНЗ "БЕРІЗКА" [0]
Новини Демнянського НВК [7]
Новини Стільського НВК [19]
Новини Бродківської ЗОШ І - ІІ ступенів [6]
Новини Тростянецького НВК [19]
Новини Липівської ЗОШ І - ІІІ ступенів [28]
Новини Тернопільської ЗОШ І - ІІІ ступенів [7]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Файли » Заклади освіти » Новини Демнянського НВК

Пошуково-дослідницька робота про життя та діяльність воїнів, які загинули під час бойових дій на сході України – вихідців із Львівщини
[ Викачати з сервера (22.1 Kb) ] 15.04.2016, 12:34

                          Герою слава !

                                                 Він родився і ріс

                                                Звичайним хлопчиком в селі.

                                                 І жив він, ніби як всі люди,

                                                Та доля його запланована вгорі

                                                 І був він обраним на небо,

                                                 Тож став Героєм на Землі.                                                                                            Держило Наталя

      Війна, яку проклинають матері за те, що втрачають на ній свою кровинку. Їх біль не передати і ні з чим не зрівняти. І не даремно Горацій писав: “Війни прокляті матерями”. Їх не втішають вибачення: “Мамочко, вибач за чорну хустину. За те, що від нині будеш сама. Тебе я люблю, і люблю Україну. Вона, як і ти, була в мене одна.”

    Патріот – це не та людина, котра завжди стверджує, що любить Батьківщину, а та яка своїми  вчинками це підтверджує. Любомир був справжнім  патріотом.

   Подфедько Любомир Сергійович народився в с. Демня  29 липня 1987р у багатодітній сім’ї, був наймолодшим серед чотирьох братів. Наполегливо і добре  навчався у місцевій школі  з 1994   по 2003 рр. Після закінчення  9  класу Демнянської школи  продовжив навчання  у  Стрийському технікумі, опанував професію електрика. У лавах української армії відслужив  з 2006 по 2007 рр.  Після служби працював за фахом, часом їздив у відрядження у Харків. Любомир не був одружений. Перед мобілізацією працював з турками на будівництві торгового центру – всі там його нахвалювали за ретельність. Та й у селі про Любомира найкращої думки, нікому проблем не створював. Був вихованим і культурним хлопцем.  

    15 серпня 2014 року  Любомир був мобілізований. В АТО прибув

 11 листопада, служив гранатометником. 23 грудня заступив на вахту у Донецькому аеропорту. Загинув десантник 80-ї аеромобільної бригади від ворожих осколків  у перший день нового року, разом з іншими українськими воїнами  - «кіборгами» захищаючи Донецький аеропорт.  Запеклий бій проти атаки російських бойовиків на новому терміналі Донецького аеропорту розпочався близько 23.00 год і  тривав понад 3 години, під ногами у Любомира розірвалася граната.

     5 січня колона автомобілів разом із самооборонівцями відправилася до Львова, куди тіло загиблого привезли волонтери. Ранесенько, ледь сутеніло, місцевий парох – отець Степан їздив по селі і сповіщав, що везуть загиблого Героя. Односельчани одразу  зібралися при в’їзді в село. Аби віддати шану Герою, жителі селища Заклад  від фігури Матері Божої по обидва боки дороги стояли із запаленими лампадками, а демнянці – навколішки з живими квітами та лампадками  від  в’їзду в село до пам’ятника Шевченку. Під скорботний плач церковних дзвонів велелюдна колона супроводжувала Любомира до рідної домівки, де на нього чекали заплакані батько і мати . Дорога до будинку Любомира була вся в лампадках. Над померлим відслужено заупокійну молитву.

     7 січня, на Різдво (незважаючи на міцний мороз), тисячі  людей і понад 20 священиків та владика Богдан Манишин провели в останню путь Героя України – Любомира Подфедька. Попрощатися з Героєм прийшли не лише односельчани, а й приїхали люди з району, з області. Прийшли не лише ті, хто знав його, а й люди, які вперше і востаннє побачили Любомира в день його похорону, в домовині, люди яким не байдуже  чуже горе.

     У віці 27 років Любомир віддав своє життя  за Україну, за її краще майбутнє.

  …Дорогою, всипаною квітами, скорботна похоронна процесія вирушила до церкви. Поховали Любомира із всіма почестями Героя на сільському цвинтарі. Була і пісня «Плине кача», і вистріли із зброї і синьо-жовті стяги, а однокласники  живими квітами встелили дорогу Любомиру від рідної хати до цвинтаря. Згодом учні школи змонтували фільм про трагічні новорічно-різдвяні події у селі, на згадку про Героя.

     Демнянська поетеса Надія Одноріг одразу після цих трагічних подій написала вірш «Чекали батьки сина…»  Громадська організація «Молодь іде до мети» опублікувала цей вірш у сільській газеті «Демнянські теревені».

    Настоятель місцевого храму отець Степан Цихуляк із сумом говорить : « Усі діти Подфедьків  - побожні, доброї вдачі і характеру. Коли йшлося про справи України, вони без будь-якого зволікання завжди йшли в перших лавах… Невеселими були різдвяні свята у селі. Сумний Святвечір протягом багатьох століть супроводжує українців. Згадайте Маківку, битву під Базаром на Житомирщині, де 360 хлопців полягли. Бій під Крутами. Сумним був Святвечір у 1946 році  коли більшовики у товарняках вивозили наших людей  на Сибір, у тому числі  - десятки сімей з Демні. Різдво 2015 року також  було одне з найсумніших у селі, навіть діти не ходили колядувати. Хотілося б, щоб наступні свята – а вірю, що так станеться, - були веселішими для нашого народу».

    Добрим словом згадує свого колишнього учня вчителька трудового навчання Наталія Держило : « Любчик був дуже відповідальний, будь-яку справу доводив до кінця. На нього можна було покластися. Був дуже працьовитим , як і решта три  його старші брати. Вчився добре, мав більший нахил до математичних наук. Був спокійним, життєрадісним та дружелюбним.

   Вшановуючи пам'ять загиблого Любомира – колишнього учня Демнянського НВК, у вестибюлі школи оформлено пам’ятну дошку.

     27 травня 2015 року у  Демнянському НВК відбулося посвячення меморіальної дошки  Герою  України - Подфедьку  Любомиру. На посвяту зібралося багато односельчан, парох села, представники місцевої, районної влади, батьки та родичі Любомира, його побратими, однокласники. Роблячи жести доброї волі однокласники загиблого Героя стали ініціаторами створення меморіальної дошки. Слід зауважити, що однокласники морально і матеріально долучилися до похорону Любомира  та виготовлення  меморіальної дошки. Вони подбали про закупівлю лампадок в день привезення тіла воїна та вдень похорону, закупили безліч квітів, синьо-жовтих стрічок. Згодом  в селі однокласники оформили пам’ятну стіну присвячену Любомиру.

   Пам’ять про Любомира живе у наших серцях. При проведенні школою виховних заходів націнально-патріотичного виховання  ми завжди згадуємо загиблого Героя, відвідуємо могилу, молимося за нього, і всіх воїнів, що захищають нашу неньку Україну.

    Указом Президента України Петра Порошенка № 282/ 2015  від 23 травня 2015 року, « за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного сувернітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня  Подфедька Любомира Сергійовича (посмертно). Також  Любомира нагороджено Орденом «Народного Героя України» (наказ голови Народної Ради – Георгія Туки від 23 червня 2015 року).  Солдат Подфедько Любомир Сергійович нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту»  наказом Міністерства оборони України від 8 липня 2015 року.»

      Сільська громада втратила односельчанина, а Україна – свідомого громадянина. Нам залишається берегти пам’ять про нього у своїх серцях назавжди.

                                                            Крик душі – не закричати,

                                                           Серця біль – не передати.

                                                           Стискає горло гіркота,

                                                           Яка від болю залягла.

                                                           І слів нема, і сліз нема…

               (Надія Одноріг)

Категорія: Новини Демнянського НВК | Додав: osvita-LMTG
Переглядів: 1142 | Завантажень: 9 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук
Вхід на сайт
Календар
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Copyright MyCorp © 2024
uCoz