Планування інноваційної освітньої діяльності

Під час планування інноваційної діяльності закладу необхідно дотримуватися принципів науковості, об’єктивності, послідовності, реальності, демократичності, інноваційності тощо.

Управління інноваціями здійснюється на основі принципу інноваційності, що передбачає зміну завдань управлінської діяльності, мети, змісту, форм та методів роботи. Метою управління загальноосвітнім навчальним закладом, що здійснює інноваційну діяльність, вважається постійне оновлення освітнього процесу, що дає позитивні результати; змістом – виконання керівником модернізованих управлінських функцій: функції прогнозування, консультативної, менеджерської, представницької функцій, запровадження нових форм та методів управління.
Реалізуючи принцип інноваційності, керівник спільно з учасниками навчально-виховного процесу вносить постійні зміни у його діяльність і тим самим покращує результати.

Управління інноваційними процесами має такі функції:

Форми і методи управління інноваційними процесами

Існує три основні стратегії розвитку закладів:

1. Стратегія локальних змін (паралельне покращення, раціоналізація, оновлення окремих напрямків життя закладу).
2. Стратегія модульних змін (здійснення комплексних нововведень, які не пов’язані між собою).
3. Стратегія системних змін (повна реконструкція закладу, що стосується всіх компонентів його діяльності, структур, зв’язків, ланок).

Вибір стратегії розвитку навчального закладу – це пошук відповідей на питання:

• • Яким є заклад сьогодні?
• • Яким хотілося б бачити його в майбутньому?
• • Чи можна реалізувати поставлену мету і які можуть бути перешкоди?
• • Що необхідно зробити і в якій послідовності аби досягти мети?

Виходячи з цього, в процесі розробки програми розвитку закладу доцільно виділити такі етапи:

1. Аналітичний (діагностичний, інформаційно-аналітичний).
2. Концептуальний (цільовий, проектний) - формування концепції розвитку закладу освіти.
3. Організаційний (розробка стратегії, основних напрямків і задач переходу до нового закладу, розробка завдань, плану дій, експертиза програми).
4. Практичний (впроваджуючий, організаційно-виконавчий, моніторинг, регуляторно-корекційний).
5. Підсумковий (узагальнюючий).

Аналіз стану закладу можна здійснювати за таким алгоритмом:

Методика проектно-цільового планування інноваційної діяльності дозволяє кожному закладу мати індивідуальний план роботи, який враховує її особливості, забезпечує простір для творчого пошуку, спрямовує їх на вирішення актуальних проблем шкільного життя, що в кінцевому результаті сприяє розвитку здібностей та обдарувань учнів.

Умовно цей процес можна позначити схемою:

• головна мета ↔ завдання ↔ принципи ↔ зміст ↔ форми і методи освітньої діяльності ↔ результати

Чим вище рівень системності, систематичності та плановості, тим кращими будуть результати інноваційної діяльності.
Після визначення змісту, основних форм запровадження інновації та очікуваних результатів адміністрація закладу на підставі висновків методичної ради та за погодженням з педагогічною радою і радою закладу приступає до планування інноваційної діяльності.

Основними видами планування інноваційної освітньої діяльності є перспективне та річне планування.
Перспективний план роботи закладу повинен містити інформацію про заходи з інноваційної діяльності. 
Річне планування повинно бути логічним продовженням перспективного планування, включає заходи з інноваційної діяльності, що не були виконанні , а також ті, що передбачені перспективним планом закладу.